Космічні війська США посилюють співпрацю з Японією, щоб протидіяти зростаючому впливу Китаю у космосі. Це передбачає покращення спільних можливостей спостереження за космічними об’єктами для моніторингу все більш складних китайських супутників, здатних динамічно змінювати свої орбіти.
На конференції Spacepower 10 грудня бригадний генерал Ентоні Масталір, командувач Космічних сил США в Індо-Тихоокеанському регіоні, охарактеризував двосторонні відносини як такі, що входять у вирішальну стадію після недавнього запуску Космічних сил США в Японії, нового командування, розташованого на авіабазі Йокота в Японії. Масталір підкреслив стратегічну цінність союзів в Індо-Тихоокеанському регіоні для «підтримання миру та стабільності».
«Наші союзники та партнери усвідомлюють, що безпечна та доступна космічна галузь має життєво важливе значення для колективного захисту, економічного зростання та технологічних інновацій», – заявив Масталір.
США та Японія домовилися включити космічну галузь до сфери дії своїх взаємних оборонних домовленостей. Це означає, що напади на супутники та іншу космічну інфраструктуру можуть спровокувати спільну відповідь на захист.
Центральним елементом партнерства США та Японії є посилення свідомості космічної галузі, або здатності відстежувати та контролювати космічні об’єкти. Спільний проект, програма Quasi-Zenith Satellite System Hosted Payload (QZSS-HP), інтегрує американські оптичні корисні навантаження, створені MIT Lincoln Laboratory, в інфраструктуру японської системи QZSS.
QZSS, часто звану японською версією GPS, використовує геостаціонарні супутники на похилих орбітах для забезпечення вдосконалених навігаційних послуг у всьому Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Два американських оптичних корисних навантаження будуть розгорнуті на окремих супутниках QZSS, запуск яких заплановано на 2025 та 2026 роки. Ці запуски були відкладені через проблеми з японською ракетою H3.
Масталір зазначив, що ця співпраця, ймовірно, триватиме, оскільки просунуті можливості китайських супутників є серйозним занепокоєнням для США та Японії. Він підкреслив труднощі, що виникають через китайські космічні апарати, які працюють на некеплерівських орбітах, що відхиляються від стандартних орбітальних траєкторій. Такі орбіти дозволяють постійно коригувати траєкторію, ускладнюючи традиційні методи визначення та відстеження орбіт.
«Коли ми говоримо про свідомість космічної галузі, важливо визначити орбіту», – пояснив Масталір. «Але ми також повинні бути готові до космічних апаратів, які постійно маневрують, що робить традиційне відстеження неможливим».
Некіплерські орбіти надають стратегічні переваги, дозволяючи супутникам досягати точного позиціонування та динамічно коригувати зону покриття. Ця адаптивність особливо цінна для місій спостереження та розвідки, покращуючи моніторинг стратегічно важливих районів. Застосовуючи ці методи, китайські супутники можуть ухилятися від відстеження та покращувати свою ефективність.
Масталір зазначив, що Японія значно інвестує як у космічні, так і в наземні сенсорні системи для вирішення цих проблем.
Партнерство США та Японії є ключовим елементом ширшої стратегії протидії тому, що Масталір назвав «червоним» космосом – терміном, що позначає ворожі дії, що здійснюються Китаєм.
«Ми повинні бути готові забезпечити необхідну обізнаність для протидії цим загрозам», – сказав Масталір.