«Easy Listening» — це широке музичне жанр, що виник у середині ХХ століття, який характеризується плавними, розслабленими мелодіями та інструментальним супроводом. Цей стиль музики часто включає в себе такі інструменти, як струнні, духові та фортепіано, і зазвичай позбавлений складних гармоній або драйвових ритмів. Основний акцент робиться на створенні заспокійливого та приємного звучання.

Термін "easy listening" часто використовується як синонім до таких термінів, як фонова музика, інструментальна музика, м'який джаз та лаунж-музика. Хоча точні межі жанру дещо розмиті, його основні елементи залишаються незмінними: акцент на мелодії, розслаблений темп та, зазвичай, оптимістичний та піднесений настрій.

Музика easy listening здобула велику популярність у 1950-х та 1960-х роках, особливо в Сполучених Штатах та Сполученому Королівстві. Її часто грали на радіостанціях, спеціально присвячених цьому жанру, а також широко використовували у фільмах, телевізійних шоу та інших видах медіа. Жанр продовжував процвітати протягом 1970-х та 1980-х років, а такі виконавці, як Герб Альперт, Генрі Манчіні та Джон Денвер, досягли значного комерційного успіху.

У 1990-х роках популярність easy listening музики почала знижуватися, оскільки музичний ландшафт зміщувався до більш сучасних та альтернативних стилів. Однак жанр продовжує зберігати ностальгічну привабливість для багатьох, і його вплив все ще можна відчути в різних жанрах музики сьогодні. Easy listening музика залишається популярним вибором для розслаблення, фонового прослуховування та створення спокійної та гостинної атмосфери.