Підтримка каналів в ефірі стала значно складнішою, ніж у минулому, коли централізована інфраструктура в основному стикалася з такими ризиками, як пожежа, повені, відключення електроенергії та несправності обладнання. Сьогодні мовники повинні боротися з безліччю додаткових загроз, включаючи кібератаки, спроби злому, пошкодження глобальної інфраструктури та збої в мережі, кожна з яких може поставити під загрозу якість обслуговування або навіть тимчасово припинити трансляцію.

«Додамо до цього те, що ми, на жаль, живемо в час глобальної невизначеності та політичної нестабільності, що підвищує ризик виникнення подібних загроз», — зазначає експерт галузі телемовлення. Крім того, телерадіомовлення перетворилося на складні екосистеми, які покладаються на численні системи, мережі та послуги третіх сторін. Ця складність створює більше потенційних вразливостей для зловмисників, збільшуючи кількість точок відмови, від яких мовники повинні захищатися.

Щоб ефективно боротися з цими різноманітними загрозами, телерадіокомпанії повинні надати пріоритет стійкості. Це передбачає проактивні заходи та широкий спектр стратегій, таких як впровадження надійних протоколів безпеки, включаючи шифрування даних і багатофакторну автентифікацію, регулярне виконання багаторівневого резервного копіювання та розробка добре протестованих планів аварійного відновлення. Інтеграція хмарних інструментів і послуг, які за своєю суттю розроблені зі стійкістю та надмірністю, пропонує життєздатне рішення.

З огляду на критичний характер операцій телерадіомовлення, надзвичайно важливою є безперебійна доступність каналів. Наслідки невдачі значні. «Хоча в минулому могли пробачити, якщо канал тимчасово припинив роботу, зараз це вже не так. Глядачі, власники прав і рекламодавці очікують безперервного обслуговування без перерв», — додає експерт. Толерантність глядачів до збоїв надзвичайно низька. У конкурентному медіа-ландшафті навіть незначні переривання доставки можуть розчарувати глядачів, змусивши їх переключитися на альтернативні послуги.

Окрім потенційної втрати аудиторії та подальших фінансових наслідків, перебої в обслуговуванні можуть також призвести до втрати доходу від реклами та завдати шкоди репутації мовника. Це впливає як на сприйняття глядачів, так і на сприйняття власників прав і партнерів, що має значні наслідки.

Традиційно підтримка доступності каналів передбачала дублювання критичної інфраструктури в окремому місці для резервного копіювання. Такий підхід вимагав значних інвестицій в обладнання, інфраструктуру та поточне обслуговування. Хоча це було ефективно, це також було дорогим і негнучким, що ускладнювало масштабованість під час додавання нових каналів або охоплення нової аудиторії.

Хмарна інфраструктура пропонує більш гнучку та масштабовану альтернативу, усуваючи капітальні витрати та забезпечуючи високий рівень стійкості та надмірності. Географічна надмірність хмарних сервісів пропонує додатковий захист від локалізованих збоїв. Крім того, доступ до хмарної інфраструктури за вимогою гарантує, що резервні системи не несуть непотрібних витрат, коли вони не використовуються.

Деякі мовники впроваджують регіональні стратегії резервного копіювання, дозволяючи сусіднім службам автоматично втручатися та підтримувати безперервність під час збоїв. Такий підхід був прийнятий мовниками в Балтійському регіоні. "що дозволяє громадським мовникам у регіоні транслювати канали з платформ інших мовників".

Взаємопов’язаний характер сучасного світу вимагає підвищення стійкості та надмірності. «Телерадіокомпаніям, по суті, потрібні системи, здатні швидко адаптуватися в непередбачуваному світі», — наголошує експерт. Хмарна інфраструктура, і зокрема хмарний плейаут, забезпечує гнучкість, надійність і стійкість, необхідні для підтримки присутності в ефірі, незалежно від основних проблем. Зрештою, це дає змогу мовникам уникати перебоїв, підтримувати довіру зацікавлених сторін і пом’якшувати втрати доходу, забезпечуючи їхню постійну присутність у галузі.